Виховна година
«Збережи
здоров’я
та
й на все життя»
Мета:
Поглибити знання учнів про здоров’я,
здоровий спосіб життя. Визначити
залежність здоров’я людини від
соціальних, кліматичних умов, зовнішніх
чинників, впливу шкідливих звичок.
Навчити обґрунтовувати необхідність
дбайливого та бережливого ставлення
до свого здоров’я. Сприяти формуванню
навичок здорового способу.
Хід
заняття
Вступ.
Вітаючись, ми, зазвичай, кажемо:
«Здрастуйте!», «Доброго здоров’я!».
Таким чином ми бажаємо одне одному
здоров’я. У давнину казали: «Здоров’я
— це нічого, але все без здоров’я —
ніщо». Як правило, людина, яка ніколи не
хворіла, зовсім не береже свого здоров’я.
Тіло безвідмовно служить нам, і ми навіть
не уявляємо, що може бути якось інакше.
(слайд 1)
Відгадайте
загадку: «Коли воно є, ми марно тратимо,
не дбаємо, а коли його не стане – віддали
б усе, щоб повернути назад.» (слайд 2)
Ви вже
зрозуміли, що ми сьогодні поговоримо
про здоров’я. (слайд 3)
Вправа
«Мікрофон»
- Що ж
таке здоров’я? (слайд 4)
(Після
обговорення один із учнів зачитує
визначення поняття здоров’я, що його
дає Всесвітня організація охорони
здоров’я.)
Учень.
Здоров’я — це стан повного фізичного,
духовного й соціального благополуччя,
а не тільки відсутність хвороб чи
фізичних вад. Основною метою здоров’я
є повноцінне життя й активне довголіття.
Учитель.
У всі часи люди приділяли увагу своєму
здоров’ю, піклувалися про нього,
винаходили все нові й нові ліки від
хвороб та всілякі способи, за допомогою
яких можна було зміцнити свій організм
і залишатися бадьорими впродовж багатьох
років. Наші предки вважали, що хвороби
людям приносять злі духи, так звані
чорні сили (відьми, чаклуни). Ще хвороби
пов’язували з карою богів, рятуючись
від якої люди намагалися задобрити їх
дарами й жертвами. Серед своїх богів
давні греки з особливою шаною ставилися
до бога лікування Асклепія та його
доньок — Гігіеї (богині здоров’я) та
Панацеї (з грец.— всезцілителька). Перша
вміла запобігати захворюванням (звідси
назва галузі медицини, що розробляє й
впроваджує методи запобігання
захворюванням,— гігієна), а друга
лікувала та зцілювала людей від усіх
хвороб (звідси й вислів: «Панацея від
усіх бід»).
Одному
видатному лікареві Стародавнього Сходу
належать такі слова: «Головним скарбом
життя є не землі, що ти завоював, не
багатства, що є в тебе в скринях… Головним
скарбом життя є здоров’я, і щоб його
зберегти, потрібно багато чого знати».
- Як ви
розумієте ці слова?
Учитель.
Уявлення нашого народу про здоров’я
відображені в усній народній творчості,
зокрема в прислів’ях та приказках.
Послухайте
їх.
Здоров’я
не купиш — його розум дарує.
Як немає
сили, то й світ немилий.
Здоровому
все здорово.
Глянь
на вид — та й питай здоров’я.
Бережи
одяг, доки новий, а здоров’я — доки
молодий.
Нема
щастя без здоров’я.
Весела
думка — половина здоров’я.
Хвороб
безліч, а здоров’я одне.
Бережіть
здоров’я — його в крамниці не купиш.
Держи
голову в холоді, а ноги в теплі — будеш
жить вік на землі.
Здоров’я
входить золотниками, а виходить пудами.
Здоров’я
в порядку — дякуй зарядці.
Здоров’я
маємо — не дбаємо, а втративши — плачемо.
Хто
міцний плечем, тому й ноша не страшна.
Бережи
одежу знову, а здоров’я змолоду.
Ліків
тисячі, а здоров’я одне.
Хто
спортом займається, той сили набирається.
Рухайся
більше — проживеш довше.
Ніхто
не подбає про тебе краще, ніж ти сам.
Здоров’я
не купиш.
Держи
ноги в теплі, голову в холоді, а живіт у
голоді — не будеш хворіть, будеш довго
жить.
Здоров’ю
ціни немає.
Не
бігаєш здоровим, побіжиш, коли захворієш.
Як
дитина бігає і грається, так і їй здоров’я
усміхається.
- Яке
із цих прислів’їв вам запам’яталося
найбільше?
Творча
вправа «Віночок здоров’я»
Учитель
ділить дітей на групи й показує їм
віночок із квітів. Потім він роздає
стрічки до віночка (кольорові смужки
паперу) і знайомить усіх із завданням.
Гравцям потрібно визначити, що допомагає
людині бути здоровою, як вони будуть
берегти своє здоров’я та що для цього
робитимуть. Відповіді слід написати на
стрічках (на кольорових смужках паперу).
Виконавши завдання, діти прикріплюють
стрічки до віночка.
Учитель.
Здоров’я — запорука щастя й повноцінного
життя. І навіть якщо ви почуваєтеся
добре, усе одно слід пам’ятати про те,
що про здоров’я потрібно дбати змалечку
й повсякчас. (слайд 5) Щоденна турбота
про збереження й зміцнення здоров’я є
здоровим способом життя.
Чи
будемо ми здорові — великою мірою
залежить від нас самих. Це підтверджують
і дослідження вчених: серед чинників,
від яких залежить здоров’я людини,
котра мешкає в цивілізованій країні в
умовах миру, за відсутності природних
катаклізмів (землетрусів, повеней,
засух), приблизно 20 % припадає на економічні
умови, 20 % — на спадковість і генетичні
порушення, 10 % — на розвиток медицини
та якість медичного обслуговування, а
близько 50 % припадає на спосіб життя
людини, на її ставлення до власного
життя. Отже, наше життя в наших руках.
Учені
довели, що людині відпущено для життя
на землі від 150 років і більше. А чому ж
тоді ми живемо в кращому разі 70 і вже в
50—60 років маємо купу хвороб, які заробили
через своє безвідповідальне ставлення
до власного здоров’я, лінощі й небажання
працювати над собою? (слайд 6)
Запитання:
Що
найбільше впливає на зміцнення та
збереження здоров’я?
Що
виснажує здоров’я?
Які
люди хворіють найчастіше?
Що треба
робити, якщо хочеш бути здоровим?
Що таке
здоровий спосіб життя?
Вправа
«Шлях до здорового життя»
Діти,
поділившись на групи, складають план
здорового способу життя або наводять
приклади поведінки, які сприяють
покращенню здоров’я. Після цього вчитель
пропонує дітям зачитати свої плани й
об’єднує всі пропозиції в один «шлях
до здорового життя», який зображує на
дошці або великому аркуші паперу:
— заняття
фізичною культурою, зарядкою, туризмом;
—
загартовування;
—
правильний
режим навчання та відпочинку;
— здорове
харчування;
—
відсутність
шкідливих звичок;
—
сприятливий
психологічний клімат у стосунках із
людьми;
—
бережливе
ставлення до природи;
— заняття
улюбленою справою.
Учень.
Повинні
завжди люди робити вірний шаг,
Здоровим
має бути і тіло, і душа.
Вода,
повітря, сонце, зарядка, спорт, режим:
Радій
життю, мій друже! Здоров’я бережи!
Учитель.
У Японії та Китаї співчутливе ставлення
до хворого зовсім не обов’язкове.
Навпаки, хворобу там сприймають як
показник слабкості не стільки тіла,
скільки духу. Ось чому людина, яка часто
хворіє, у них небажана в будь-якому
колективі. Там із давніх-давен вважають,
що сильні духом, а отже, здорові люди не
повинні скаржитися на своє здоров’я.
За даними соціологічних досліджень,
у світі стає дедалі більше свідомої
молоді, яка скеровує себе на здоровий
спосіб життя, тобто більш відповідально
ставиться до свого здоров’я, адже саме
воно і є тим ключем, який відчиняє двері
до всіх можливостей — можливостей
прагнути й досягати, омріювати й
здійснювати, реалізовувати й розвивати
себе.
Практична
робота (слайд 7)
Якщо хочеш
бути здоровим, то …
Якщо хочеш
бути красивим, то …
Якщо хочеш
бути розумним, то…
Гра -
змагання «Хто швидше?» (слайд 8)
• В
здоровому тілі - за гроші
не купиш.
• Хворіють
діти – дорожче
золота.
• Бережи
одежу знову, все здорово.
• Здоровому
– а
здоров’я змолоду.
• Здоров’я
–
хворіє нація.
• Здоров’я
-
здоровий дух.
Підсумки.
(слайд 9)
• Чому
потрібно берегти здоров’я?
• Про
що ми дізналися на виховній годині?
Бережіть
здоров’я, зміцнюйте й примножуйте
йо¬го. І пам’ятайте про те, що здоров’я
— найцінніший скарб, і від вас залежить,
чи зумієте ви зберегти його на довгі
роки. (слайд 10)
Учень.
Знає
воїн і лікар,
Столяр
і хлібороб —
Краще
одне здоров’я,
Ніж
багато хвороб.
Учень.
Краще
хай посмішка сяє,
Ніж з
болячками бій.
Краще
хай пісня лунає,
Аніж
розмови про біль.
Учень.
Людина
має радіти
Тому,
що природа дає.
Розумному
треба вміти
Слухати
тіло своє.
Учень.
Дурня
усяка хвороба
Завжди
підстереже.
Тож
бережи здоров’я,
Й воно
тебе збереже.
